Свідотство п’яте
Свідотство п’яте
Офіс, належний мені на правах власності, інформаційного агентства ЄСФ-ІНФОРМ, з грудня 2014 року перебуває за адресою: м. Київ, 03028, вул. Саперно-Слобідська, 22, оф. 67, згідно Договору оренди від 01.12.2014 року.
У квітні 2015 року до мене у офіс прийшла Дзебко Христина, а з годом, мешканка Луганська, журналіст за освітою Альона Логвінова, яка, з її слів на той час ніде не працювала та мала не великий досвід роботи журналістом, з метою влаштуватись у інформаційне агентство ЄСФ-ІНФОРМ на посаду журналістів.
При нашому інформаційному агентстві існує продюсерський центр та курси журналістики, які виконують функції підготовки кадрів (журналістів) для нашого інформаційного агентства. Я запропонував Логвінової та Дзебко пройти навчання на наших курсах з подальшим працевлаштуванням в інформаційному агентстві ЄСФ-ІНФОРМ.
Навчання на курсах журналістики ЄСФ-ІНФОРМ платне, триває три місяці, на той час вартість навчання складала десять тисяч грн.
Я запропонував дівчатам оформити Договори оренди кімнат замість Договорів про надання освітніх послуг, так як я не був впевнений, що дівчата хотіли саме навчатися. В мене викликало підозру що Логвінова з м. Луганськ, та знаючи про те, що професійні журналісти (ті хто має освіту журналіста) відносяться до Головного управління розвідки, я розумів, що Логвінова могла працювати на Головне розвідувальне управління Росії (в умовах збройного конфлікту все може бути), а завданням Логвінової могло бути, або дискредитація мене як громадського та релігійного діяча, або ж фізичне знищення мене. А Дзебко була в якості «прикриття», або на всяк випадок в якості свідка.
31.07.2015 року, повертаючись з роботи, під будинком по вул. Саперно-Слобідська, 22, я раптово побачив Асура, як завжди він був у повній військовій амуніції. Асур привітав мене як за звичай кивком голови, тримаючи долонь правої руки на своїй лівій груді.
Асур сказав мені, пряма мова:
«Зараз до тебе у помешкання прийдуть демони-чужинці з метою тебе вбити. Їх буде четверо, троє чоловіків та дівчина. Іди і не бійся, ти готовий, ти зможеш їм дати опір. Їх послав чорнорилий демон на прізвисько Путін. Він мешкає біля Уральських гір. Цей демон займає вищу ієрархію серед демонів та чортів, він дуже небезпечний та володіє чорною магією. Дій по ситуації.»
Сказавши ці слова, Асур вклонився мені та зник.
Близько 19:20 годин до мене у офіс (помешкання) розташоване у м. Києві, 03028, вул. Саперно-Слобідська, 22, кв. 67 і яке належить мені на правах власності згідно договору купівлі-продажу, Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів N 5491857 від 25.02.2008 року, підписаний приватним нотаріусом Карабазовим С.В., прийшла орендарка кімнати, згідно договору оренди N 190415 від 19.04.2015 року, мешканка м. Луганськ Логвінова Альона Геннадіївна та з нею не знайомі мені троє чоловіків спортивної статури, один з них тримав у руках професійну відео камеру та проводив відео зйомку.
Вони виглядали як демони – їхні очі горіли червоним вогнем, рила у них були свинячі, чорні та волохаті. Замість зубів у них були клики, якими вони створювали скриж та лязг. На цей момент у квартирі знаходились я і Дзебко Христина Вікторівна яка орендувала у мене кімнату згідно договору оренди N 040415 від 04.04.2015 року. Я знаходився на кухні та переглядав на планшеті відзняті матеріали з презентації другого номеру журналу Famous з City Beach Clab де я у цей день працював у якості журналіста та висвітлював цю подію.
Один з чорнорилих чоловічої статі почав мені казати, пряма мова:
"Ти навіщо вимагаєш гроші з дівчат?"
На що я відповів, що орендарки кімнат у квартирі де я мешкаю Альона Логвінова та Христина Дзебко не хочуть розраховуватись за ремонт відеодомофона який згорів та який вони взяли у мене в оренду згідно Додатку N 1 до Договору оренди кімнати та заборгували мені по 4200 (чотири тисячі двісті) грн. кожна за проведені мною три чотири часових (згідно мого прайс-листа одна година виїздноі фотосесії коштує у мене 350 (триста п’ятдесят) грн.) виїздні фотосесії які я проводив для них за попередньою домовленістю з ним та з їхньою участю у City Beach Club, що розташований у м. Києві, вул. Горького, 176, ТРЦ "ОКЕАН ПЛАЗА" 05.05.2015 року, 30.05.2015 року та 20.06.2015 року та зробив біля 1000 (однієї тисячі) знімків та відео ролики за їхньою участю.
«Дівчата» виглядали як відьми, на головах у них були по два величезних рога, очі горіли червоним світлом, їхні свинячі рила хрюкали, намагаючись щось сказати. Вони хитали головами та все заперечували.
Я попросив чорнорилих вийти з квартири та о 19:22 годин я зателефонував на гарячу лінію 102, пояснивши ситуацію черговому, попросив прислати наряд міліції (поліції). Після моєї розмови з черговим по місту до мене впритул підійшов один з чорнорилих, він був дуже агресивно налаштований, з ніздрь його свинячого чорного рила виривався дим та він вигукував нецензурні вислови на мою адресу російською мовою, протягуючи до мене свої руки, намагаючись вдарити мене в обличчя кулаком, пряма мова:
"Я с Луганська, заткнись підарас!!!"
Погрози фізичної розправи були настільки реальними, що я почав відмахуватись від рук чорнорилих, намагаючись захиститися. У цей момент Логвінова з криками:
«Вбивають!»
почала тікати у коридор, вона відкрила вхідні двері у квартиру, потім їх закрила та побігла по коридору.
Намагаючись вибігти з кухні я зачепив когось з демонів кулаком. Коли я вибіг з кухні у хол, я направився до вхідних дверей з квартири.
Ці троє переслідували мене. Відчинивши двері з квартири, я вибіг у коридор та почав тікати у сторону ліфтів. Чорнорилі майже наздогнали мене біля ліфтів. Я на мить зупинився та подзвонив у квартиру N 65, попросивши сусідку викликати міліцію.
Не знаю як, але відражаючи їхні удари у коридорі ліфтів, я зумів оббігти чорнорилих, та вирвавшись з їх рук попрямував до своєї квартири. Біля вхідних дверей у своє помешкання я знов під слизнувся. Чорнорилі мене наздогнали та напавши с заду, почали наносити удари, намагаючись не дати мені піднятися. Бійка була біля мого помешкання, та чорнорилі пошкодили вхідні двері до моєї квартири. Опинившись у своєму помешканні, я зробив спробу зачинити двері, але кремезний чорнорилий демон тримав обома руками мої двері та намагався не дати мені закрити їх. Воно щось викрикувало, хрюкало, призиваючи інших демонів йому допомогти. Але чорнорилі повтікали, залишивши кремезного чорнорилого самого.
Приблизно о 19:55 приїхали співробітники поліції яким я відчинив вхідні двері та добровільно впустив до своєї квартири і дав згоду на огляд свого помешкання.
Дочекавшись слідчо-оперативну групу я написав заяву про злочин (розбійний напад) та дав пояснення.
Батько Андрій
- Sviatyna's Angels Fashion TV
- CANNIBAL NEWS
- ЄСФ-ІНФОРМ
- Релігійне об'єднання богообраних українців (не жидів)
- Федерація Бесконтактного Рукопашного Бою України - "Вільний стиль"
- Незалежний приватний юрист Святина Андрій Васильович
- Перша транспортна компанія "Святина та Ко"
- Ми на Google+
- Ми на Facebook
- Ми на Twitter
- Ми VKонтакте
- Ми на Pinterest
- Ми на YouTube ЄСФ-ІНФОРМ
- Ми на YouTube Sviatyna's Angels Fashion TV
- Ми в Tik Tok
- Ми в Instagram
- Andrii Sviatyna's store
Коментарі
Дописати коментар