Свідотство друге

Свідотство друге

Якось, перебуваючи в смт Ставище, мені захотілось по тренуватись. Час від часу я робив пробіжку не місцевому стадіоні, але у той день я вирішив знайти щось складніше. Я сів у свій автомобіль Chevrolet Lachetti та поїхав за межи селища. Я їхав по ґрунтовій дорозі коли побачив досить крутий та широкий уклін на низу якого пастух пас стадо корів. Зупинившись, я вийшов з автомобіля, зачинивши його, я почав свою пробіжку.

Коли я підбіг до уклону, я бігом почав спускатися по ньому та відчув, що позаду мене на своїй спині я несу величезні крила, які приросли до мене та дуже плавно тримали мене, не даваючи мені втратити рівновагу або впасти, тому що я біг доволі швидко.

Спускаючись по уклону я звернув увагу на пастуха який спостерігав за мною з широко відкритими очима від подиву. Глядячи спочатку на мене потім на мої величезні крила. Я розумів що він їх бачить і стоїть від подиву відкривши рота, як зачарований. Я робив коло за колом - то спускаючись по уклону бігом, то підіймаючись на уклін. Не пам'ятаю скільки кіл я зробив, але весь цей час пастух за мною спостерігав.

Як за звичай я роблю пробіжку не більше години. Коли час вийшов я підійшов до своєї машини та відкривши багажника дістав пляшку з водою. Раптом десь на відстані десяти метрів від себе я побачив кремезного чоловіка, який тримав у своїх руках великого спілого кавуна. Чолов'яга звернувся до мене з пропозицією з’їсти з ним кавуна. У цей самий момент біля мене з'явилася голографічна проекція Асура, який застеріг мене, щоб я не їв цей кавун бо це не людина, а демон і що він має намір мене отруїти, а взяв з багажника бейсбольну біту та вдарив його в обличчя. Я подивився у багажник де лежала біта та самурайський меч і подумав, може краще взяти меча? Якось дивно мені здалось, що посеред поля, де на відстані кількох кілометрів не має жодної людини, кремезний чолов'яга спортивної статури пропонує тобі пригоститись кавуном. Придивившись до нього я побачив що він надто високий для людини, десь ростом два метра з половиною та дуже міцної статури не схожу на людську. Придивившись до його обличчя я побачив клики замість зубів, а очі його горіли червоним вогнем. Я ще раз подивився на Асура потім на чоловіка та зрозумів, що чоловік не бачить Асура, потім я знов подивився на Асура, задавая йому німе питання:

"Може краще взяти меча?"

Асур наполягав що краще взяти бейсбольну біту. Я взяв бейсбольну біту та підійшовши до цього чоловіка, сильно вдарив його в обличчя. Від болю чолов'яга почав сильно кричати, а з лоба в нього текла кров. Він з криками почав тікати кликучи на допомогу. Асур посміхнувся, приложив свою праву долонь до верхньої частини своєї лівої груди, вклонився мені зі словами:

"Мій повелителю...",

та зник. Я сів у свій автомобіль та поїхав у напрямку траси. Далі все було як зазвичай.

Батько Андрій